У жовтні 2017 року в провадження судді потрапила справа за позовом ТОВ «Безпечні технології утилізації» до Міністерства екології про визнання протиправним та скасування наказу, яким було анульовано ліцензію компанії на роботу з небезпечними відходами. Директор підприємства приділяв справі особливу увагу, адже від її розгляду залежала подальша господарська діяльність. І йому почав допомагати знайомий Геннадій Остапенко, який не був юристом, але обіцяв допомогти. У подальшому його було прийнято на роботу до ТОВ на посаду заступника директора з комерційних питань.

На початку березня 2018 року Остапенко поїхав до суду, щоб дізнатися наступну дату судового засідання. На подвірʼї він побачив суддю і поговорив із нею щодо дат судових засідань. У наступну їх зустріч суддя попросила 10 тисяч доларів США  частинами в залежності від вирішення конкретних питань і їх результатів та кінцевого рішення у справі.

Зрозумівши, що з нього вимагають хабар, Остапенко звернувся з заявою про вчинення злочину. Як вбачається із записів наступних зустрічей, вони з суддею обговорювали строки розгляду, наступні дати судових засідань, можливість призначення експертизи та витребування ліцензійної справи за ініціативою суду та інші питання. Під час зустрічей йшлося і про одержання коштів. Також суддя говорила, що не хотіла б так часто бачитися з Остапенком, адже вона публічна людина. Крім того, запропонувала замінити надання їй грошових коштів на допомогу в кваліфікаійному оцінюванні.

10.05.2018 суддя Власенкова постановила ухвалу про витребування у Мінекології ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації». Пізніше того ж дня у ресторані Остапенко під столом передав судді 2 тисячі доларів. Суддя Власенкова, тримаючи гроші в правій руці нижче рівня стільниці столу, засмутилася щодо вибраного Остапенком варіанту передання грошей, так як в ресторані могли бути камери. Вона сказала: «Боже, что вы делаете? … Я по поводу того, тут камеры, все остальное … вы зря так делаете, нельзя так делать. Боже, ну вы же взрослый человек … Все, кошмар конечно… Я не знаю, что здесь вот. Но не может не быть камер здесь… Вы не читаете новости, и не смотрите ту хронику, потому что она вам неинтересна. А я читаю и смотрю … Плохую для нас хронику … Вы хоть бы их в конвертик засунули. Как маленький ребенок. Мне вас учить. Или в бумажку какую-то … Ладно. Будем надеяться, что все хорошо …». Далі, вона правою рукою переклала гроші та затиснула їх обома колінами. Приблизно через дві хвилини, вона лівою рукою взяла свою сумочку, яка знаходилася поруч з нею на дивані та перемістила її нижче рівня столу, а правою рукою взяла гроші та поклала їх до свої сумочки, яку поставила назад на диван. 

Приблизно через 20 хвилин у кабінеті судді провели обшук і вона добровільно віддала гроші працівникам НАБУ. У судовому засіданні Власенкова винною себе не визнала. Вона підтвердила, що взяла гроші, але намагалася довести, що її спровокували. За словами обвинуваченої судді, у березні 2018 року їй зателефонував тодішній голова Касаційного адмінітративного суду Михайло Смокович і просив допомогти й проконсультувати громадянина Остапенка у справі ТОВ «Безпечні технології утилізації». Вона погодилися, але ввечері того ж дня поїхала на зустріч до Смоковича, щоб переконатися, що саме він їй телефонував. Смокович як свідок під час допиту в суді заперечував будь-які контакти з Власенковою і казав, що навіть не знав, що є суддя із таким прізвищем.

Втім суд у версію захситу Власенкової не повірив. На думку суддів, із зафіксованого під час НСРД спілкування, вбачається, що саме суддя Власенкова  під час зустрічей та у телефонних розмовах проявляла високий рівень підготовки та конспірації власних дій, вела себе максимально обережно, була обізнана з формами та методами роботи правоохоронних органів, намагалася обрати для себе максимально безпечні форми спілкування, пропонувала при спілкуванні використовувати зашифровані вислови.

Обвинувальний акт стосовно Власенкової скерували до суду в 2018 році до Голосійського райсуду Києва. У 2019 році справу передали у Вищий антикорупційний суд. На початку липня 2022 року Власенкова мобілізувалася до ЗСУ на посаду старшого експедитора у званні солдата. Адвокати попросили зупинити розгляд справи до звільнення Власенкової з армії. У засіданні вона взяла участь із комп'ютера у місці безпосереднього проходження служби. Прокурор заперечував, тому, що у відповіді командира військової частини не йшлося про те, що Власенкова не має змоги брати участь у засіданнях. Крім того, не було жодної інформації, яка б вказувала на те, що вона служить в зоні активних бойових дій. Судді в результаті відмовили у зупиненні провадження, оскільки не побачили суттєвих підстав для цього.

Відео проголошення вироку: