Схема, яку розкрили правоохоронці у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, працювала майже два роки — і працювала на потоці. Формально йшлося про звичайні цивільні справи: визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком. Насправді за цим стояв налагоджений конвеєр для виїзду військовозобов'язаних чоловіків за кордон — судове рішення, за яким дитина «залишається» з батьком, ставало пропуском через кордон під час воєнного стану.

«Клієнтів» на таку послугу шукали не десь у кулуарах суду, а прямо в групах у соціальних мережах. Ціна питання була чітко визначена — від 1500 до 3500 доларів за одне рішення. У структурі організованої групи кожен мав свою роль: хтось безпосередньо втручався в автоматизовану систему документообігу суду, щоб потрібні справи «автоматично» розподілялися на «своїх» суддів; хтось передавав неправомірну вигоду за сам розподіл справ, а також судді — за позитивне рішення; хтось спілкувався з адвокатами, які вже знали про цей механізм і приводили нових клієнтів; хтось складав проекти рішень і завіряв копії, щоб їх можна було одразу пред'явити на кордоні або в ТЦК та СП — як підставу для відстрочки від мобілізації.

Масштаб схеми вражає: за час її роботи, з 26 серпня 2022 року по 4 червня 2024-го, суддями Білгород-Дністровського суду ухвалено 1 040 позитивних рішень про самостійне виховання батьком дитини. Одним з учасників цього конвеєра слідство назвало суддю Олександра Боярського, якому інкримінували одержання 3 тисяч доларів неправомірної вигоди та участь у злочинній організації.

Втім, у справі Боярського фінал виявився нетиповим для такого масштабу звинувачень. Він погодився співпрацювати зі слідством і допоміг викрити решту учасників схеми. У результаті Боярський уклав угоду про визнання винуватості: зобов'язався надати правдиві викривальні показання та перерахувати на потреби Сил оборони України 1 059 800 гривень, які раніше вніс як заставу. 

Ось як сам суддя Боярський коментував вирок журналіствам Слідство.Інфо»: «Суд лише затвердив угоду, яку ми вже укладали раніше… Я вважаю, що ця справа погана для мене та інших її учасників. Оскільки те, що ми вважаємо, що це не корупція, то насправді — це корупція. Це побутова корупція… Зрозуміло, що ми звикли до цієї корупції за все життя, тобто починаючи зі школи… університету і так далі. Але потім, коли пред’являється обвинувачення, тобто підозра, ми розуміємо, що це все ж корупція». 

У травні 2026 року Вища рада правосуддя одноголосно залишила без змін рішення Дисциплінарної палати про звільнення Олександра Боярського з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Палата встановила 127 справ, у яких суддя визначав місце проживання дітей на користь батька з порушенням закону. 

Провадження щодо решти фігурантів схеми — судді Валентина Заверюхи, судді Сергія Савицького та інших учасників групи — розглядається окремо.