У червні 2025 року НАБУ і САП заявили, що викрили групу осіб на заволодінні понад 15 млн грн АТ «Укрзалізниця» під час публічних закупівель. Механізм запустив організатор схеми ще восени 2021 року: він неформально взяв під контроль закупівлі філії й почав курирувати перемоги «своїх» постачальників за винагороду 5–15% від суми контрактів. Для цього йому був потрібен інсайдер усередині філії, і роль такого інсайдера дісталася заступнику директора — саме він давав Наталії Чорній вказівки щодо тенедерів, а вона, як уповноважена особа, оформлювала їх юридично: оголошувала, скасовувала й повторно оголошувала тендери.

Зокрема, у липні 2022 року Чорна оголосила закупівлю емалі ПФ-115 на чотири лоти очікуваною вартістю 37,67 млн грн. І тут стався збій у плані: на тендер вийшла компанія «Класика Комфорту», яка не мала жодних домовленостей з організатором схеми, — і запропонувала суттєво нижчу, реально ринкову ціну. Це загрожувало зірвати всю оборудку: підконтрольні постачальники не могли перемогти проти чесної пропозиції. Відхилити пропозицію «Класики Комфорту» законних підстав не було — вона повністю відповідала вимогам. Тому 8 серпня 2022 року організатор дав команду просто скасувати тендер цілком, під фейковим приводом «неможливості усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель» — хоча жодних порушень насправді не було. Чорна, усвідомлюючи протиправність вказівки, підписала протокол скасування.

Це відкрило шлях до другого раунду. Наступного дня Чорна забезпечила публікацію оновленого запиту цін на іншому майданчику — начебто для «моніторингу ринку», а насправді щоб отримати від підконтрольних постачальників завідомо завищені цифри. Отримавши їх, вона оформила нові розрахунки закупівлі й 17 серпня оголосила тендер повторно — тепер уже на 49,36 млн грн, на 11,7 млн грн дорожче за перший варіант, хоча обсяг фарби навіть зменшився. Перемогли підконтрольні компанії, розподіливши лоти між собою наперед узгоджено — і, знаючи це заздалегідь, продовжували імітувати конкуренцію одна з одною для вигляду.

Різниця між ринковою вартістю поставленої фарби і сумою, зазначеною в договорах, склала понад 10 млн грн — саме цю суму слідство визнало збитками «Укрзалізниці». 

Чорна пішла на угоду зі слідством і погодилася надати правдиві викривальні показання проти інших учасників — організатора схеми, заступника директора філії та представників підконтрольних компаній. Їхні справи розслідуються окремо за значно тяжчою статтею — ч. 5 ст. 191 КК (розтрата в особливо великих розмірах), і у вироку щодо Чорної суд навмисно вилучив усі дані, які могли б їх ідентифікувати — щоб не зашкодити презумпції невинуватості в паралельному провадженні. Також​ Чорна взяла обов'язок частково відшкодувати збитки, але лише 300 000 грн.