У жовтні 2025 року перша інстація ВАКС визнала Михайла Головка, на той момент голову Тернопільської обласної ради, винним у недостовірному декларуванні. Йшлося про декларацію за 2022 рік, коли Головко не вказав квартиру площею 201,9 кв.м у Тернополі (за 1,96 млн грн),  яка з 2018 року була записана на ім'я його матері, три нежитлові приміщення дружини: автомийку (за 199 516 грн), підземне паркомісце (за 88 350 грн) й кладову (за 13 600 грн), а також 17 110,62 грн на банківському рахунку — всього майна на 2,28 млн грн. 

При цьому Головко з адвокатами провину повністю заперечував. Захист наполягав, що обвинувачений Головко із дружиною проживали в сусідній квартирі, яку купила дружина, а в квартирі матері вони нібито з'являлися лише зрідка — за фотографіями в телефонах у них виходило лише 47 днів за рік, тоді як закон вимагає не менше 183 днів для декларування нерухомості.

Слідство ж, вилучивши й дослідивши телефони подружжя, відтворило зовсім іншу картину. З'ясувалося, що навесні 2021 року в стіні між двома суміжними квартирами — материною і тією, що належить дружині, — пробили прохід у стіні і облаштували міжкімнатні двері, фактично об'єднавши обидва помешкання в один простір. Повноцінна кухня-вітальня, дитячі кімнати, спортзал і тераса на даху розташовані саме в квартирі матері. В квартирі дружини ж була гардеробна із проходом в стіні, спальня, ванна кімната та пральня. При чому фотографії з обох телефонів фіксували родину в материній квартирі на постійній основі — від новорічних свят до дитячих днів народжень, включно з 31 грудня 2022-го року.

Найпромовистіший доказ, утім, не про нерухомість, а про звички: в липні 2021 року подружжя листувалося щодо покупки колоновидного дуба висотою 12 м вартістю 58 230 грн для двору — і прямо обговорювало, як оформити оплату через інших людей, «з метою уникнення декларування». Суд визнав, що це листування, разом із повідомленнями, де Головко п'ятьом різним знайомим протягом 2020–2021 років називає своєю домашньою адресою саме квартиру матері, остаточно спростовує версію захисту про випадковість і недбалість.

У серпні 2025 року суд закрив провадження в частині недостовірного декларування за 2023 рік. У зв'язку з змінами до закону, поріг відповідальності за брехню в декларації підняли (з 500 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Ці зміни мали зворотну дію в часі, оскільки покращували становище обвинуваченого, тому незадекларованої у 2023 році суми вже було недостатньо.

Втім щодо декларації за 2022 рік, то суд першої інстанції відхилив аргумент захисту. Різниця між незадекларованим майном та мінімально визначеним порогом для відповідальності й справді після змін до закону ставала мінімальною: новий мінімальний поріг склав 2 271 000 грн — Головко ж не задекларував 2 278 576,62 грн. Тобто його провину довели з запасом лише у 7 576,62 грн. За вироком у справі про недекларування Михайло Головко мав отримати судимість та штраф.

Втім, Апеляційна палата ВАКС вирок скасувала. Судді прийшли до висновку, що 17 тис. грн на банківському рахунку, які Головко не вказав в декларації, виявилися не умисним приховуванням, а неточністю і помилкою. Головко ще до вироку, після перевірки НАЗК, самостійно подав виправлену декларацію — це апеляційний суд визнав доказом відсутності прихованого мотиву. А без цього епізоду сума решти незадекларованого майна опустилася нижче кримінально караного порогу.

Щоправда це не допомогло Головку уникнути в'язниці, адже він має ше один, значно суворіший вердикт — 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за хабар. Цей вирок уже набрав законної сили.